Водоспади Капузбаши (Kapuzbaşı Şelaleleri), Кайсері (Kayseri)
Водоспади Капузбаші (Kapuzbaşı Şelaleleri) знаходяться на території Національного парку Аладаглар (Aladağlar Milli Parkı) в селі Капузбаши (Kapuzbaşı) на відстані близько 80 кілометрів від центру району Яхяли (Yahyalı) провінції Кайсері (Kayseri). Водоспади славляться тим, що їхня вода б'є прямо з джерела.
Водоспади освіжають відвідувачів своїми спокійними водами в спекотні літні дні. Чаруючим видовищем є сім окремих водоспадів, які вириваються безпосередньо з прямовисних скель. Навколо водоспадів є гірські стежки та місця для пікніку, де ви можете відпочити та насолодитись заспокійливим гурчанням спадаючої води.
Водоспад Єркьопрю (Yerköprü Şelalesi) в провінції Конья
Водоспад Єркьопрї (Yerköprü Şelalesi), що знаходиться на річці Гьоксу (Göksu Nehri), яка тече через провінцію Конья в турецькому регіоні Центральна Анатолія в напрямку Середземного моря, спадає з висоти 20 метрів. Вода з водоспаду тече через місто Мерсін (Mersin) в Середземне море. Відвідавши водоспад навесні, ви станете свідком відновлення природи.
Не забудьте купити свіжих фруктів в сільських магазинчиках, що знаходяться довкола водоспаду!
Водоспад Сизир (Sızır Şelalesi) та водоспад на озері Діпсіз (Dipsiz Gölü) в Сівасі (Sivas).
Водоспад Сизир (Sızır), що знаходиться в районі Гемерек (Gemerek) провінції Сівас, очікує на відвідувачів, які хочуть помилуватись красою природи. Водоспад заходиться на потоку Гьоксу (Göksu), що є притокою річки Кизилирмак (Kızılırmak), та також називається водоспадом Гьоксу. Поруч зі водоспадом знаходяться затишні ресторани та чайні, з яких відкривається фантастичний вид.
Водоспад на озері Діпсіз (Dipsiz Gölü) в районі Доганшар (Doğanşar) провінції Сівас (Sivas) знаходиться приблизно за 82 кілометри від центру міста Сівас. Назва водоспаду походить від того факту, що глибина озера в цьому місці є невідомою, а турецькою мовою «Діпсіз» означає «без дна». Висота водоспаду на озері Діпсіз (Dipsiz Gölü) складає 50 метрів. Навколо знаходяться місця для кемпінгу, пішохідного та гірського туризму.
Церемонія Мевлеві Сема (Mevlevi Sema), Конья (Konya)
Церемонія Мевлеві Сема (Mevlevi Sema) - це містична церемонія з елементами релігії, сюжетом та детальними правилами. Церемонія Сема (Sema) проводиться під традиційну музику Мевлеві в місцях, де можна чітко передати культуру Мевлеві. В 2008 році Церемонію Мевлеві Сема (Mevlevi Sema) віднесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини.
Культура Мевлеві - це аскетичний суфійський орден, заснований в 1273 році в Коньї (Konya), звідки з часом він поширився всією Османською імперією. Сьогодні її можна зустріти в багатьох турецьких поселеннях по всьому світу, але найактивніші та найпопулярніші центри діяльності ордену знаходяться в Коньї (Konya).
Культура Мевлеві відома кружлянням дервішів. Все в нашому світі обертається. Наша Земля та інші планети обертаються навколо своєї осі та навколо сонця, як і електрони в атомах, як кров циркулює в тілі, як живі організми повертаються із землі в землю. Так і дервіші Мевлеві кружляють з Божою любов'ю.
Місцеві Танці (Сеймен) в Анкарі (Ankara).
Вбрання для сеймену є традиційним стилем чоловічого одягу, що нагадує те, яке носили місцеві воїни під час Турецької війни за незалежність (1919-1922). Характерними особливостями є заправлені в черевики мішкуваті штани, сукня, зверху якої вдягають обтягуючий прикрашений візерунками жакет, пояс, за який засовували револьвер або кинджал, та головний убір, схожий на тюрбан. Сьогодні одяг для сеймену традиційно вдягають на національні свята в Анатолії, особливо в Анкарі та інших провінціях регіону Центральної Анатолії. Традиційній танець сеймен також зустрічається в місті Анкара, тут він відомий як міскіт.
Фестивалі до Дня народження Насреддіна Ходжі (Nasreddin Hoca) в Ескішехірі (Eskişehir)
Насреддін Ходжа (Nasreddin Hoca), один з філософів турецької ісламської культури, відома постать та майстер жартів, народився в 1208 році в селі Хорту (Hortu), району Сівріхісар (Sivrihisar) провінції Ескішехір (Eskişehir), що зараз називається Поселенням Насреддіна Ходжі.
Насреддін Ходжа (Nasreddin Hoca) – народний філософ, який став частиною нашої національної культури. В світовій турецькій та ісламській культурі його знають та люблять. В Азербайджані його знають як Молла Насреддін, в Казахстані як Коя Насреддін, а в Узбекистані як Насреддін Ефенді.
Насреддін Ходжа (Nasreddin Hoca), який у своїх анекдотах висловлює чіткий світогляд, є легендарною людиною. Він конструктивний, а не деструктивний. По-перше, він змушує людей сміятись, а потім думати. В кожному слові закладена мудрість. Його анекдоти про щоденні життєві ситуації. Насреддін Ходжа є символом гумору та розуму для турецького народу.
Фестивалі на честь Насреддіна Ходжі проводяться щорічно з 3 по 10 червня.
Народні танці регіону Кескін (Keskin) під давул та зурну в Кириккале (Kırıkkale).
Народні танці регіонів Киршехір (Kırşehir) та Кескін (Keskin) під барабан та зурну (традиційний інструмент з подвійною дерев'яною тростиною) походять від культури абдарів та виконуються на свята та весілля, що приносять глядачам неймовірні враження. Особливий танець халай, так званий повільний халай, на відміну від інших халаїв в Анатолії має дуже повільний ритм та окрему філософію.
Яранські зустрічі, Чанкири (Çankırı)
Яран (Yaran), що є найважливішою цінністю в соціально-економічній та соціально-культурній структурі провінції, це громада, яка заснована 24 торговцями. Ця громада наслідує традиції Ахі.
Яранські зустрічі проводяться взимку, до них запрошуються всі охочі. Метою зустрічей є зберегти та захистити народну музику та театр.
