Торкнутися

Вівчарка Акбаш

Це дуже рухливі й швидкі собаки з гнучким і м'язистим тілом, широкою грудною клітиною та довгими ногами. Самці собак з білим хутром, яких розводять у Сіврихісарі, завважки від 40 до 60 кг, а самки — від 35 до 45 кг.

Вівчарка Акбаш — це чистокровна порода. Акбаш — великий, атлетичний і надзвичайно красивий та елегантний, як у русі, так і в спокої. Це одна з найстаріших собак-охоронців, яких використовують в Анатолії.

Акбаш — дуже розумна, смілива й віддана своїй родині анатолійська порода собак. У США її нагородили як найкращу «собаку — охоронця череди».

Плетіння килимів

Плетіння килимів в Ескішехірі — річ унікальна. Воно дуже поширене в селищі юрюків і в туркменських селах.

В останні роки з метою розвитку виробництва килимів в Ескішехірі було відкрито школи ткацтва килимів у Сейїтгазі-Киркі, Шифтелер-Хані та Сіврихісар-Каякенті.

Крім того, 2020 року для відвідувачів відкрили особливий Музей прикладного килимарства Сіврихісар, у якому виставляють багатовікові килими, зібрані в результаті польових досліджень, проведених у Сіврихісарі й інших регіонах Ескішехіра. Для того щоб зберегти живу культуру плетіння килимів і перенести її в майбутнє, музей дав можливість жінкам та новому поколінню ткати килими на килимових верстатах (Істар).

Склярські майстерні

Майстерня виготовлення виробів з гарячого скла, створена 2011 року в будівлі комплексу «Куршунлу», — повністю обладнаний центр скляного виробництва, де можна легко застосувати всі техніки виробництва з гарячого скла (дуття, вільне формування, лиття тощо).

У майстерні, у якій проводять Міжнародний фестиваль скла і яка приймає всесвітньо відомих майстрів-склярів, експонують дуже особливі вироби зі скла, зроблені протягом цього фестивалю.

Крім того, Музей сучасного мистецтва скла, перший музей скла в Туреччині, пропонує дивовижну колекцію для тих, хто цікавився, що буде, якщо поєднати мистецтво з прозорістю скла.

Для відвідувачів регіону вироби зі скла — варіант приємного подарунку або сувеніру з Одунпазари й Ескішехіра.

Сувеніри з сепіоліту

Обробка сепіоліту, яка почала розвиватися в 1940-х, як ремесло почала проявляти себе, починаючи з 1950-х років. Сепіоліт, який раніше використовували лише у виробництві трубки, став затребуваним каменем у таких прикрасах, як-от намиста, браслети, сережки й інші дрібнички.

Гарна прикраса, що може стати подарунком, вирізняється унікальною ручною роботою й унікальним дизайном. Сепіоліт, який має здатність утримувати вологу й залишки газу, поки висихає, — підхожий матеріал для трубки.

Подібний до крейди, сепіоліт також відомий як біле золото, і є значно легшим і м’якшим, ніж камінь, тому завдяки таким властивостям легший в обробленні й формуванні. Білий скарб Ескішехіра м’який і легкий в обробленні, якщо взяти його з-під землі, але твердне в результаті контакту з повітрям. Окрім білого кольору, який, власне, і дає йому назву «біле золото», сепіоліт може бути жовтуватим, сірим або червонуватим.

Сепіоліт, який відомий і використовується протягом 5000 років, — найгарніший подарунок, що нагадуватиме вам про Ескішехір.

Коні кінної ферми Махмудіє

Коні були частиною життя майже у всі періоди турецької історії. Вони підтримували свій статус упродовж Османського періоду. Ескішехір завжди був особливим місцем для конярства в Анатолії й центром розведення та збереження різних порід коней, яких упродовж історії вибирали до палацу.

Відомо, що Абдулла, який був лідером у регіоні на початку 1800-х років, поклав початок поселенню в Махмудіє. Коли він повстав проти османів, його ферму забрали. Пізніше ферму реорганізували з метою розведення коней для армії, і вона стала першим сучасним кінним заводом Османської імперії.

Повітряні види спорту в Ескішехірі

Ескішехір — один з найважливіших центрів спортивної авіації нашої країни, з її досвідом в авіації та сприятливими погодними умовами. THK (Турецький авіаційний інститут) Центр льотної підготовки міста Іньоню, який створили 1936 року за наказом Ататюрка, є одним з найважливіших центрів, де для багатьох галузей нашої країни проводять спортивне авіаційне підготування.

Ентузіасти можуть пройти навчання з планеризму, стрибків з парашутом, керування надлегким літальним апаратом, виготовлення авіамоделей, польотів на повітряних кулях і планері. Тренінги проводять щороку з травня по вересень, коли погодні умови найсприятливіші.

Сабіха Гекчен, одна з 20 авіаторів, які залишили свій слід у світовій історії, стала першою у світі пілотесою-винищувачкою після навчання, яке пройшла в Ескішехірі.

Скелелазіння в Ескішехірі

Щоб зайнятися цим видом спорту в Ескішехірі, що поєднує баланс, естетику, гнучкість і міцність, найчастіше використовуваними регіонами базових тренувань є Боздаг у горах Сундікен, Кизилтепе в лазнях Сакарилица й село Маїслар регіону Таштепе.

Для скелелазіння використовують скелі Каракая, Кізилінлер і Сівріхісар.

Піші прогулянки по горах і на природі

Ескішехір має широкий вибір пішохідних маршрутів для тих, хто любить гірські прогулянки й прогулянки на природі.

Гори Сундікен регіону Боздаг, гірські маршрути Фригійського регіону, маршрут центру міста й пішохідні маршрути Фригійських долин пропонують маршрути різної довжини для тих, хто любить прогулюватися та відчувати природу..

Велосипедні маршрути

Хоча в центрі міста є велодоріжки, любителі велосипедного відпочинку віддають перевагу катанню на гірських велосипедах. Крутіть педалі, щоб відкрити місцеві смаки, культурну спадщину, людей і природу завдяки абсолютно іншому досвіду подорожей. Існує багато маршрутів, які буде приємно відкривати з сидіння велосипеда.