Від Каракьой (Karaköy) і Галата (Galata) до Таксім (Taksim) уздовж “Великої вулиці Пери” (“Grand Rue de Péra”)
Розташований на берегах Босфору (Boğaz) навпроти Історичного півострова, район Каракьой (Karaköy) є своєрідним переходом між давниною та сучасністю. Будучи головним портовим районом, центром торгівлі та морських перевезень, Каракьой (Karaköy) змішав і переплавив у собі напрямки багатьох культур та конфесій.
Коли турки прийшли в Анатолію в XI столітті, такі філософи, як Мевляна Джелаледдін Румі, Хаджи Бекташ Велі та їхні учні, вміло поєднали елементи ісламу й традиційної турецької культури. Анатолія, де вони також мали доступ до древніх джерел і вірувань, була ідеальним місцем для інтеграції цих ідей.
Єврейський народ має глибокі історичні зв’язки з Анатолією. Залишки єврейських поселень в античних містах уздовж узбережжя Егейського, Середземного та Чорного морів, таких як Сарди, датуються IV ст. до н. е. Бронзова колона, знайдена в Анкарі (Ankara), розказує про права, надані євреям Імператором Августом. Протягом свого правління Османська імперія стала гостинним місцем для євреїв. На початку XIV ст. багато євреїв, висланих із Західної Європи, оселилися на Османській території.
Мечеті Селятін (Selâtin) - назви мечетей, побудованих султанами за часів Османської імперії. Це були великі споруди з кількома мінаретами. Першими мечетями Селятін (Selâtin) в османський період є мечеть Улу (Ulu Camі) (Велика мечеть) та мечеть Єшіль (Yeşil Camі) (Зелена мечеть) в Бурсі (Bursa), першій столиці Османської імперії. Найстарішою мечеттю Селятін (Selâtin), яка зберегла свій первісний вигляд, в Стамбулі (İstanbul), вважається Мечеть Баязида (Bayezid Camii), побудована Баязидом ІІ (II. Bayezid).
Перші сім вселенських соборів проходили в Малій Азії, зокрема в сучасних містах Ізник (İznik), Бурса (Bursa), Стамбул (İstanbul) та Сельчук (Selçuk), Ізмір (İzmir). Сім соборів, що проходили між 325 і 787 рр., відомі, насамперед, розглядом доктринальних конфліктів. Вони також виносили рішення щодо практичних питань, які були встановлені в канонах.
Багатокультурна спадщина Туреччини налічує тисячоліття і свідчить про безперервне існування тут цивілізацій і народів різних конфесій. Місцеві культури поєднувались через практично всі складові - торгівельні шляхи, мову, літературу, музику, архітектуру.
Два шедеври релігії та архітектури, які візантійські імператори присвятили атрибутам Бога - миру та мудрості, знаходяться в Стамбулі (İstanbul). Айя Іріні (Aya Irini – Церква Божественного Миру була побудована до Айясоф’ї (Aya Sofya), яка була присвячена Божественній Мудрості. Обидва храми були побудовані Візантійським Імператором Костянтином Великим в часи заснування та перебудовані до часів правління Юстиніана в VI столітті.
У Палаці Топкапи (Topkapı Sarayı), комплексі палацових і державних споруд та установ - серці Османської імперії, знаходяться безцінні священні реліквії, які зберігаються в Хас Ода, Таємній Палаті Султана. Це дорогоцінні артефакти, що належали Пророку Мухаммеду, а також речі пророків Мойсея та Іосифа, дочки, зятя та товаришів пророка Мухаммеда, ключі від Кааби (Ka'bah). Вони зберігаються в Палаці Топкапи (Topkapı Sarayı) протягом 500 років. Найважливіша з реліквій - Мантія Хірка-і Серіф пророка Мухаммеда (с.п.м.) (Hirka-i Serif, Prophet Muhammad’s, яку привезли до Стамбула (İstanbul ) за правління Селіма I (Selim I). Ще однією священною реліквією є Сакал-і Серіф (Sakal-ı Serif), волосся з бороди пророка Мухаммеда (Prophet Muhammad (с.п.м.).
Античне місто Візантіон (Byzantion) простягалося від Історичного Півострова до Золотого Рогу. Назва "Золотий Ріг" ("Haliç") походить від його кольору під час заходу сонця. В останні роки сучасні будівлі району було видалено, а багато історичних будівель розкопано, й відкрито як музеї. Тут розташовані кілька церков та мечетей, а також палац Східної Римської Імперії, а автентичні будівлі та споруди додають цій місцевості неповторної атмосфери.