Крім скарбів природи, Киркларелі має цінні пам'ятники культури й несе відбиток різних цивілізацій. Ці артефакти ретельно зберігаються й реставруються, щоб майбутні покоління також змогли насолоджуватися ними. Киркларелі, повітря якого багате на кисень завдяки його розкішним лісам, також є відомим місцем для занять спортом на природі.
Киркларелі — перше поселення Фракії, яке безумовно привертає увагу археологічними знахідками. Музей Киркларелі, де представлено експонати, знайдені під час розкопок у цьому регіоні, стародавнє місто Канлигечит і гробниця Ашагі Пинар розкривають історію регіону завдяки своїй багатій спадщині. Також у Киркларелі заслуговують на увагу приклади османської цивільної архітектури XIX століття.
Комплекс Сокуллу Мехмет-паші
Він розкинувся на великій території біля входу в район Люлебургаз. Збудований для богослужінь, торгівлі й освіти в 1569–1570 роках, комплекс містить мечеть, аркові крамниці, корчму, хамам і медресе. Побудований великим архітектором Сінаном і його командою, комплекс розташовується на площі приблизно 40 000 квадратних метрів за межами візантійських стін, більшість з яких було зруйновано. На західній частині комплексу Сокуллу Мехмет-паші збудовано палац для султана того періоду.
Замок Візе
Оточує північ і захід міста поблизу району Кале, Візе. За підрахунками, його звели в 72–76 рр. до н. е. Пізніше, у візантійський період (527–565 рр.), його відродив Юстиніан. Акуратно вирізані синюваті камені використовували в міських стінах у північній частині міста, що підтверджує припущення відбудови цієї будівлі в пізньовізантійський період.
Монастир Святого Миколая
Монастир у районі Кийикей — один з найяскравіших зразків церковних будівель у скелі візантійського періоду (VI–IX століття). Під монастирем протікає святе джерело, на першому поверсі — сама церква, а на другому — келії для ченців, Становить собою кілька рівнів келій, висічених безпосередньо в скелі. З північної сторони сходи ведуть до святого джерела. На сході церкви є другий вхід.
Мечеть і міст Бабаескі
Побудовані 1555 року архітектором Сінаном на замовлення Седіда Алі-паши. Мечеть і досі працює. Мінарет з одним балконом зруйнували під час Балканської війни (1912 р.), та згодом його відновили. Ця споруда — невеличка модель мечеті Селіміє в Едірне.
Міст Бабаескі — ще одне місце, яке потрібно відвідати в районі Бабаескі. Його звели 1633 року за часів османського султана Мурата IV.
Печера Дупніса
Печера Дупніса розташована в регіоні з багатою природною красою, на місці переходу гірського масиву Странджа в глибоку долину. Це двоповерховий підземний комплекс завдовжки 2720 метрів, що складається з трьох печер: Куру, Киз і Сулу. Гідрологічні особливості, періоди розвитку, щільність фауни, погодні умови, форми сталактитів і сталагмітів — усе це є унікальним для кожної печери. Цікаво, що ці три печери розташовуються одна на одній. Згори — печера Куру з багатьма натічними утвореннями. Галереї зі сталактитами, сталагмітами й колонами надзвичайно дивовижні. Печера Сулу, яка є найнижчою, знаходиться на висоті 345 метрів над рівнем моря. Вона вирізняється своєю красою й підземними струмками та озерами, окремими сталактитами та цілими їх ансамблями, що спускаються до озер. 60 000 кажанів і 16 видів інших тварин мешкають у печері Киз.
Інеада й заплавний ліс Інеади
Регіон Інеада має багате біологічне різноманіття завдяки збереженню його природного балансу. Тут виявлено приблизно 670 видів рослин. Загалом нараховується 194 різновиди птахів, серед яких: карликовий баклан, орлан-білохвіст, боривітер степовий, дятел зелений. Серед ссавців вирізняються: олень, косуля, кабан, вовк, лисиця, шакал, дика кішка, куниця, борсук, кажан та інші. Також у регіоні мешкає багато видів плазунів і риб.
Заплавний ліс в Інеаді — одна з рідкісних екосистем, що складається з власне сезонного лісу, боліт, прісноводних озер і прибережних дюн. Гірський масив Странджа простягся на півдні й заході. Кожна пора року в заплавних лісах вирізняється своєю красою, запрошуючи фотографів на візуальний бенкет, який особливо різнобарвний восени. Заплавні ліси в цьому регіоні — особливі. Крім того, є п’ять озер з багатою водною рослинністю: озеро Еріклі лагунного походження, яке відокремлюється від моря влітку, озеро Мерт, а також озеро Сака площею 5 га, що розташоване на півдні, озера Хамам і Педіна у внутрішній частині регіону.
Перлина Мармурового моря Мальовниче місто, у якому можна відвідати чимало красивих місць
Знаходячись на відстані всього 150 кілометрів від Стамбула, Текірдаг є раєм для відпочинку, який славиться своєю культурною спадщиною, пропонує спортивні заходи, солоний морський бриз і унікальну гастрономію.
Ви можете зайнятися спортом, отримати приємні враження від природної краси Текірдагу на морі чи над хмарами або ж ви можете спробувати місцеве вино й делікатеси цього регіону. Який варіант ви б ви не обрали, Текірдаг обіцяє незабутні миті.
Текірдаг, розташований на маршруті Едірне — Стамбул, став відомим літнім курортом у період Османської імперії. У центрі міста Текірдага є багато архітектурних пам’яток, які варто відвідати, особливо цікаво побачити історичні османські будинки й комплекс «Рустем-паша» (Rüstempaşa Külliyesi), на якому є підпис Мімара Сінана.
Музеї Текірдага також цікаві для відвідувачів міста, які бажають ознайомитися з його історичним і культурним багатством.
Музей «Ракоці»
Це 3-поверховий традиційний османський будинок, у якому з 1720 до 1735 року проживав герой народного визволення Угорщини Ференц II Ракоці. Будинок був відреставрований урядом Угорщини з метою перетворення його на музей. У колекції музею є статуя Ракоці, документи, у яких описується його життя, а також предмети, що використовувалися в той період. На другому поверсі є картини, виконані олійною фарбою. На них зображено людей, які разом з Ракоці брали участь у війні за незалежність Угорщини.
Музей археології та етнографії Текірдага
Будівля музею спочатку була споруджена як особняк губернатора в період Ранньої Турецької Республіки. До поділеного на чотири секції музею входять зал кам’яних робіт, зал археологічних артефактів, зал етнографічних артефактів і стара кімната Текірдаг. У музеї представлена культурна спадщина, датована 4500 роком до н. е. До колекції входять пам'ятки архітектури елліністичного, римського й візантійського періодів, саркофаги, стели, вівтарі, віхи. У великому саду музею можна побачити написи османського періоду, фонтани, дзеркала-фонтани й надгробки.
Мечеть Рустема-паші та її комплекс
До ісламського соціального комплексу належала мечеть, медресе, бедестен (критий базар), караван-сарай, турецька лазня, імарета й бібліотека. До наших днів у комплексі збереглися мечеть, хамам, бедестен, медресе й бібліотека. Комплекс було побудовано в 1554 році під керівництвом Садразама Дамата Рустема-паші. На будівлі є підпис Мімара Сінана. Мечеть побудована з тесаного вапняку, а праворуч від неї розташований єдиний мінарет з балконом. Вхідні двері виготовлені з горіхового дерева й оздоблені інкрустацією зі слонової кістки. Дверні стулки й віконні стулки прикрашені геометричними мотивами. Круглий мармуровий фонтан з 5 колонами в саду було добудовано за часів правління Абдулмецита.
Будинок Наміка Кемаля
Музей було засновано як пам’ятку на честь турецького письменника, журналіста й поета Наміка Кемаля неподалік від місця його народження в Текірдазі в 1840 році. Будівля є точною копією старого будинку Текірдага. У будинку Наміка Кемаля представлені його роботи, а також твори про нього.
Соняшникові поля
Зачаровуючи красою своєю природи в усі пори року, у липні Текірдаг зустрічає своїх відвідувачів особливим сюрпризом. Соняшникові поля, що простягаються аж за горизонт, забарвлюють місто в жовтий колір, а вітер доносить аромат соняшників. Щороку фотографи й любителі природи приїжджають до Текірдагу, щоб помилуватися цим сюрреалістичним краєвидом і сфотографувати невимовну красу.
Місто Едірне було історично відоме під назвою Адріанополь, або «місто Адріана», і було назване на честь римського імператора. Пізніше, з 1369 по 1453 роки, місто було столицею Османської імперії.
Оскільки Едірне є воротами Анатолії на Балкани та в Європу, у місті є багато історичних і культурних пам’яток. Місто було столицею Османської імперії. Його прикрашають такі історичні пам’ятки, як корчми, мечеті, мости та базари. У цих пам‘ятках відображені сліди славного минулого міста.
Важко перерахувати всі визначні пам’ятки такого міста, як Едірне, тому ми просто дамо вам кілька підказок про місця, які варто побачити, а ви зможете самостійно вирішити, куди саме слід вирушити.
Мечеть Селіміє та її соціальний комплекс
Побудована архітектором Мімаром Сінаном у 1569–1575 роках мечеть Селіміє та її комплекс (Selimiye Cami ve Külliyesi) були внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2011 році. Мечеть Селіміє, шедевр турецького мистецтва й історії світової архітектури, видно з будь-якого куточка міста завдяки її чудовому куполу й чотирьом струнким мінаретам. Мечеть захоплює не лише унікальними архітектурними характеристиками, але й вишуканими деталями з різьбленою кам’яною кладкою та елементами з мармуру, глянцевою плиткою, візерунками на дерев’яних конструкціях і перламутровими інкрустаціями.
Археологічний та етнографічний музей Едірне
Перший музей в Едірне — Музей археології (Arkeoloji ve Etnografi Müzesi) — був відкритий у 1925 році за наказом Ататюрка. Будівля була частиною мечеті Селіміє та розташовувалася у її дворі. Архітектором був Мімар Сінан. Сучасний музей, у якому є відділи археології та етнографії, був відкритий у 1971 році. У відділі археології представлені такі експонати, як-от скам’янілості, монети, вироби з каменю, металу, з кісток та з глини. Кавалерійські стели, що зображують фракійську кінноту, виставлені на вітрині, де продемонстровані культові предмети Фракії. Поховальні подарунки, знайдені при розкопках Хачилар Долмен (Hacılar Dolmen), Арпалик Долмен (Arpalık Dolmen) та Ташлика Байїр (Taşlıca Bayır), виставлені у вітринах під цими назвами. Однією з найцікавіших частин музею є вітрина, в якій містяться жіночі бюсти з глини. Вони цікаві тим, що демонструють зачіски жінок від архаїчного періоду до сьогодні. В етнографічному відділі можна побачити срібні предмети, килими Шаркой (Şarköy kilims) з XIX століття, різноманітний вишитий одяг і прикраси, приклади традиційного ремесла «едірнекарі» (Edirnekari).
Базар Араста
Це місце також називається базар Кавафлар, і воно описане Евлією Челебі. Тут особливо буде цікаво тим відвідувачам, які бажають робити покупки в місці, де час зупинився.
Караван-сарай Рустем Паша (Rüstempaşa Caravanserai)
Він був побудований в 1561 році Мімаром Сінаном і є одним з найбільш пишних караван-сараїв та зразком класичної османської архітектури. На фасадній частині будівлі знаходиться 21 магазин, що складається з двоповерхових кімнат, розташованих навколо прямокутного відкритого подвір’я. На другому поверсі секції Бююк-хан, де розташований великий внутрішній дворик, була побудована типова турецька лазня з підігрівом підлоги, покрита плиткою, характерною для цього періоду.
Мости в Едірне
Не дивно, що коли мова йде про Едірне, місто часто асоціюється з мостами. Місто оточене річками Арда, Тунка, Мерич та Ергене, а мости через них є зразками цінної історичної спадщини. Газі Міхал (Gazimihal) (Хамідіє (Hamidiye)), Узункьопрю (Uzunköprü), Сарачхане (Saraçhane), Баязид ІІ, Фатіх (Бьонче (Bönce)), Йилдирим, Сарай (Saray), Ялнизгез (Yalnızgöz) або Текгоз (Tekgöz), мости Тунка та Мерич (Мечидіє) — це ті місця, які варто відвідати в Едірне.
Музей турецького й ісламського мистецтва
У кімнатах навколо внутрішнього дворика музею, розташованого в медресе Дар-Уль-Тедріс (Dar-ül Tedris Madrasa) комплексу Селіміє, знаходяться предмети з монастирів, речі борців, зброя, дерев’яні артефакти, османська плитка та кераміка.
